Повернутися до звичайного режиму

/Files/photogallery/340aace314ff.jpg

Покотило Володимир Федорович

(1924 – 1989)

Покотило Володимир Федорович – народився 28 серпня 1924 року в с. Комарівка Борзнянського району на Чернігівщині в селянській сім’ї. Згодом сім’я переїхала в с. Шабалинів Коропського району. Тут він почав ходити до школи. З п’ятого по дев’ятий клас навчався у Менській середній школі ім. Леніна.

В роки Великої Вітчизняної війни Володимир Федорович захищає Батьківщину від німецько-фашистських загарбників.

Повернувшись із фронту закінчує навчання в 10 класі Менської середньої школи ім. Леніна і в 1946 році вступає на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Ще будучи студентом зібрав багато записів фольклору, мистецтвознавства і етнографії, які були передані інституту Академії наук УРСР. Про це писалося в одному з номерів журналу «Народна творчість та етнографія». Закінчивши університет у 1951 році, одержав направлення для вступу в аспірантуру, але через сімейні обставини мрія залишилася нездійсненною.

Трудову діяльність розпочав науковим працівником Лубенського краєзнавчого музею. Через рік працює вчителем Блистівської, а ще через рік – вчителем і завучем менської середньої школи ім.. Леніна. В. Ф. Покотило проявив себе високоерудованим учителем і вихователем молодого покоління на революційних, бойових і трудових традиціях свого народу.

Працюючи вчителем у Менській СШ, В. Ф. Покотило почав здійснювати походи по рідному краю і водночас, в 1954 році, став ініціатором створення шкільного краєзнавчого музею, яким керував на громадських засадах, протягом 17 років. Водночас здійснював багатопланову краєзнавчу роботу, досвід якої був узагальнений у книзі В. Ф. Покотила та Д. Т. Серьодкіної «Юний краєзнавець», яка була випущена видавництвом «Радянська школа» у 1969 році.

З ініціативи В. Ф. Покотила та при його власноручній допомозі створено ряд музеїв і музейних кімнат, що працюють на громадських засадах у Менському районі.

Слід зауважити, що інтерес краєзнавства у Володимира Федоровича виник з дитинства. В дитинстві йому пощастило побувати із батьком у Сосницькому краєзнавчому музеї і познайомитися з Ю. Виноградським. Директор музею був вражений допитливістю і раннім розумовим розвитком хлопця. З того часу у малого Володимира з'явився інтерес до колекціонування різних речей, зокрема монет, кераміки, яку збирав на городищах с. Шабалинів Коропського району, робив записи з діалектології, топоніміки, з інтересом слухав розповіді старожилів села.

Ю. Виноградського по праву можна вважати наставником Володимира Федоровича в питаннях вивчення краю та в музейній справі.

З 1971 року В. Ф. Покотило завідуючий районним краєзнавчим музеєм до 02.01 1989 р., а потім працював співробітником. Завдяки широкій плідній діяльності Володимира Федоровича були зібрані цінні колекції з історії Менщини, які стали базою для багатьох досліджень інституту археології АН УРСР.

Багато років кафедра археології та музеєзнавства Київського університету та інституту археології АН УРСР спілкувалися з В. Ф. Покотилом. Його по праву вважали видатною людиною, глибоким дослідником археології та історії, ентузіастом-краєзнавцем, організатором археологічних та етнографічних розвідок та експедицій, шкільних походів, дослідником кобзарського мистецтва на Менщині, натхненником збору пам’яток історії та культури, збирачем матеріалів з топоніміки Менщини.

Професор Київського університету доктор історичних наук Г. Г. Мезенцева зазначила в своєму листі: «В. Ф. Покотило – це професор в галузі місцевого краєзнавства. Вважаю, що Менський краєзнавчий музей повинен носити ім'я його засновника, його організатора – Володимира Федоровича Покотила».

В. Ф. Покотило був активним діячем Товариства охорони пам’яток історії та культури, охорони природи, позаштатним кореспондентом газети «Колгоспна правда». Ним написано понад 300 статей, які друкувалися в республіканській, обласній та районній періодичній пресі, написано 60 рефератів, нарисів та невеличких довідників про історію, природу, етнографію, культуру.

Крім того він є співавтором наукових праць: нарису про Мену в книзі «Історія міст і сіл Чернігівської області» і «Бібліографічного покажчика» літератури про Менський район Чернігівської області.

Найбільш цінними з праць В. Ф. Покотила є: «Природа Менщини та її охорона», «Революційні події 1905-1907 р. р. на Менщині», короткий нарис з історії колективізації на Менщині, «За владу Рад», «Життєвий шлях І. Д. Сидоренка», «Народні співці Менщини», «Менщина в роки Великої Вітчизняної війни», «Звільнення Менщини від німецько-фашистських загарбників», «Короткі відомості х історії комсомолу Менщини», «Рослинний і тваринний світ в топоніміці Чернігівського придесення», «Шевченко на Менщині», «Шевченко - історик», «Історичні погляди Т. Г. Шевченка», «Археологічні пам’ятники Менщини», «Церкви Менщини станом на 1872 р.», «Знахідки короноподібних предметів біля х. Гребля Миколаївської сільради Менського району», «Особенности инвентаризации и научной описи нумизматических материалов», та багато інших.

За участь у Великій Вітчизняній війні В. Ф. Покотило нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, 9 медалями.

За чесну, самовіддану працю на ниві культури і освіти В. Ф. Покотило нагороджений значком «відмінник освіти УРСР», а також багатьма грамотами та дипломами.

13 жовтня 1989 року В. Ф. Покотило помер.

Рішенням сесії районної ради від 19 жовтня 2011 року Менському районному краєзнавчому музею було присвоєно ім'я В. Ф. Покотила.

Кiлькiсть переглядiв: 913