Джакомо Кваренгі – один із найвідоміших архітекторів стилю класицизм XVIII – поч. XIX ст. будував палаци і церкви на Менщині.

Класицизм як архітектурний стиль знайшов своє відображення і на Менщині. Але мало хто знає, що один із найвідоміших архітекторів доби класицизму творив поруч з нами.

Як стиль найбільшого поширення набув на рубежі XVII – поч. XIX ст. в Європі. Класицизм прийшов на зміну бароко та рококо. Даний стиль не використовує колишньої «наляпистості», для нього характерна антична величність та монументальність. Як приклад бралася архітектура античної Греції та Риму. Будівлі класицизму мають чіткі геометричні форми, використовуються ротонди, статуї на дахах і сходах, обов’язкова симетрія. Зазвичай у будівлях використовувались витягнуті прямокутні вікна та двері. Важливим елементом в будівлях є наявність масивних колон як ззовні так і в середині.

На сьогоднішній день в стилі класицизму на Менщині збереглися Троїцька церква в Бігачі, Андріївська церква в Стольному, комплекс Домницького монастиря. Саме з Джакомо Кваренгі пов’язані будівлі стилю класицизм в нашому краї.

Джакомо Кваренгі – відомий архітектор та живописець Європи, проте справжня слава йому прийшла в Російській імперії. Архітектор народився 20 вересня 1744 року поблизу Бергамо в Італії. З дитинства пішов по стопах свого батька художника. Спочатку навчався в Римі, згодом опановує архітектуру та будівництво. На цей період припадає криза як бароко так і рококо. Всі тогочасні архітектори переживали брак замовлень. Джакомо їде на заробітки, спочатку до Англії, потім Монако та Австрії. Талановитого архітектора помітили в Російський імперії. На запрошення тодішньої імператриці Катерини II, 35 річний архітектор 1 вересня 1799 року підписує контракт на три роки. Загалом Кваренгі пропрацює в Росії 16 років. Переїздить разом із сім’єю. Спочатку працює придворним архітектором в Петергофі, пізніше стає чи не головним архітектором Санкт – Петербурга. До його шедеврів належали: Смольний палац (звідки почався переворот 1917 року), Олександрівський палац, Ермітажний театр, Академії наук в Ст. Петербурзі, Англійський палац у Петергофі та багато іншого. Загалом більше тридцяти об’єктів (без території сучасної України). Помер Кваренгі 18 лютого 1817 року в Петербурзі.

На запрошення Олександра Андрійовича Безбородька у Стольному будується церква – усипальниця. Родина Безбородьків була чи не найбагатшою в Російській імперії, але про них буде в наступних публікаціях. Архітектором палацу О. А. Безбородька в Петербурзі також був Кваренгі. У 1782 році завершується будівництво Андріївської церкви над могилою Андрія Яковича Безбородька. Приблизно у 1790 році Олександр Андрійович розпочинає масштабне будівництво палацового комплексу. Згідно описів двоповерховий палац складався з 70 кімнат. На фасаді був влаштований чотириколонний портик який увінчував трикутний фронтон. По обидва боки стояли двоповерхові флігелі для гостей та прислуги. Флігелі з’єднувалися одноповерховими галереями. Навпроти входу в палац розміщувалась оранжерея, поруч у 1809 році збудована Преображенська церква - усипальниця, нажаль зруйнована в 1955-56 рр. Навколо палацового комплексу був розбитий парк близько 11 га. та викопаний став з штучним островом. З початком Української революції 1917 – 1921 рр. палац було розграбовано та розібрано на початку 1920-тих років. Зараз від комплексу залишилась частина стіни що оточувала парк.

У 1800 – 1806 роках Ілля Андрійович Безбородько розпочинає кам’яне будівництво на території Домницького монастиря. За цей період були збудовані головний собор – Різдва Богородиці, церкву Параскевії, перебудовані дзвіниця та мури. Всі будівлі носили риси класицизму. Вчені майже одностайно приписують авторство Кваренгі. Самі креслення Кваренгі часто возив з собою, і під час поїздки в Італію він міг їх там залишити. Храм Різдва Богородиці став усипальницею сина Іллі Андрійовича – Андрія Ілліча Безбородька який помер у 1814 році.

Декілька будівель архітектора збереглося і на Чернігівщині, зокрема Спасо – Преображенський собор в Новгород – Сіверську.

Ще однією пам’яткою класицизму є Троїцька церква в Бігачі. Будівля побудована орієнтовно в 1831 році. Будівлю оточують 12 колон які завершуються портиками тосканського ордену з трикутними фронтонами. Зі східної (вівтарної) частини розміщена напівкругла абсида. Цокольна частина рустована квадратами. Всередині храму за традицією на другому поверсі розміщувались хори та 10 колон. Ім’я архітектора не збереглось, але місцеві перекази свідчать що ним був сам князь Петро Іванович Кейкуатов що володів селом. Церква сполучалась відкритою галереєю з дзвіницею, яка не збереглася. Під час Другої світової війни дзвіниця була пошкоджена і у 50-х роках розібрана. Можливо в цій церкві молився і сповідувався Тарас Шевченко, до речі в своїх щоденниках вона згадується. За часів Радянської влади використовувалась як склад з мінеральними добривами. Нажаль дана будівля потребує негайної реставрації.

Андріївська та Троїцьки церкви є пам’ятками архітектури національного значення, але доля по різному до них поставилась. Перша відреставрована та діюча, друга руйнується.

Віталій Крутий

Директор Менського краєзнавчого музею

імені В. Ф. Покотила

Кiлькiсть переглядiв: 50