Крутий Віталій

Менський краєзнавчий музеї імені В. Ф Покотила

Менської міської ради


Географічні назви населених пунктів Менщини

Менщина як і Чернігівщина багата на історичні назви. Саме в географічних назвах чи як більш правильніше топонімічних назвах ми глибше дізнаємося про історію рідного краю, та зв'язок з іншими регіонами і традиціями.

Сьогодні поговоримо про назви населених пунктів нашого району. Популярна назва в області Городище зустрічається не тільки в нашому районі а і у Ічнянському(Івангород), Коропському(Городище), Семенівському(Городок). Назва походить від колишнього укріплення – городка і походить від слова городити. Чимало на Чернігівщині Слобідок. Ці поселення з’явилися на карті нашого краю десь у XVI – XVII ст. Їх появу пов’язують з переселенням населення з Правобережної України. Селяни масово тікали від гніту польських магнатів і шляхти. Крім Менського району є Слобідка у Бахмацькому районі та Талалаївькому, Слобода Корюківського та Чернігівського, Кролевець-Слобідка Новгород-Сіверського, Рашкова Слобода Ріпкинського районів. Наша Слобідка спочатку носила назву Філево від імені першозасновника Філя, згодом з будівництвом Миколаївського Макошинського монастиря перейменовано в Нікольську Слобідку(від назви монастиря). Після 1861 року село відоме під сучасною назвою. Село Волосківці чи як раніше Волоховиця походить від переселенців з Волощини(сучасна Румунія).

Переселенці мандрували в наші краї навіть з Карпат. Збереглося декілька назв населених пунктів, наприклад село Свидовець(Бобровицький р-н) є одним з гірських масивів у Карпатах. Цікавим фактом є доїння овець на території Городнянського, Козелецького, Ріпкинського, Чернігівського, Сосницького, Сновського Корюківського та Менського районів. Дана традиція зберігалась тільки в цьому ареалі(такої нема ні в сусідніх Білорусі та Росії), раніше з молока тут робили бринзу. Слово «бринза» має карпатське походження. Як приклад, недалеко від Десни є хутір Овчарівка(за Радянських часів і до 2016 року Червоний Маяк).

Історичні події також відбилися в топонімічних назвах району. До цього часу багато збереглося так званих «шведських могил» курганів яких часто пов’язували з Північною війною. Бігач походить від тих седнівців що під час облоги татар викопавши підкоп, втекли за Снов де нині зараз населений пункт. Прихід більшовиків до влади призвів до зміни назв багатьох населених пунктів. Так Баба з 1936 року стала Жовтневим, Сахнівка спочатку Соснівка а з 1925 року - Ленінівка, виникло Пам'ять Леніна, Хутір Перше Травня, Червоні Партизани(в честь партизан революційних подій 1917 – 1921 рр), Чапаєвка, Майське, Святі Гори перейменовані в Червоні Гори, Червоні Луки(до середини 50-х рр. – Хутір Максаківський, назва походить від Спасо-Преображенського Максаківського монастиря), Прогрес(до 1938 р. – Короськи).

На певний вид виробництва в минулому може вказати назва Дягова – виробництво дьогтю. Локнисте пов’язано з ткацьким ремеслом, Ушня від «ушно багате на рибу», Овчарівка – вирощування овець. Сучасна назва Садове(колишня Чапаєвка) виникла зовсім недавно і походить від значних садів навколо селища.

Рослинний світ також вплинув назви населених пунктів, з цим пов’язують назви Дібрівка(раніше Дубрівка), Березна або Березне, хутір Гай, Ліски. Характерні форми рельєфу чи виходу копалин знайшли відображення у назвах Святі Гори(на горі колись стояла Свята криниця). Чорногорці, Лугове(до 1961 року Спицько – Рогізки), Гориця, Осьмаки, Кам’янка, Комарівка, Яськове(до 1891 року - Пеньки), Гребля, Загорівка(кол. Хутір Барахівщина – з 1923 року, пізніше Пам'ять Леніна). хутір Степок(поблизу суч. Покровського – нині нема).

Деякі населені пункти пов’язані з станом душі – Веселе(колишні Лозки).

Чи не найбільше назв в районі пов’язують з іменами можливих засновників чи точніше перших поселенців. Це Гусавка, Степанівка, Данилівка, Лазарівка, Дмитрівка, Климентинівка, Подин, Семенівка, Максаки, Феськівка, Киселівка, Величківка, Куковичі, Остапівка, Мурівка, Бобирів Хутір, Дерепівка Вільне(колишня Булигівка від імені поміщика що володів хутором), нині не існуючі хутори Посудинського, Троцького, Андрусова(хутір що став основою села Ліски), та безліч інших які зникли у 40 – 70 рр. XX ст.

Досить цікавими є походження назв Миколаївка, Сахнівка та Бірківки, Стольне. Перше до 1921 року носило назву Дурні. Назва походить не від вдачі місцевих жителів, а від генерала Дурново котрий перший володів селом. Родина Дурнових була досить відомою в Російській імперії, про них буде пізніше. Сахнівка належала родині сотника Сахновського. Бірківку яка раніше носила назву Бурковка пов’язують з іменем одіозного Чернігівського полковника Василя Дуніна - Борковського, відомого «Українського Дракули». Стольне часто ототожнюють із поселенням що належало княжому столу. За іншою версією назва походить від прізвищ Століцин і Стольників.

Населення що зазвичай виникали поблизу річок часто запозичували їх назви чи явища, так могли виникнути Синявка(річка), Мена(річка), Домниця(річка), Хутір Чемаров (річка Самарка чи Чамарка, нині не існує), Блистова – від слова «блест» - вир води.

Досить не однозначним є походження Макошино, одні пов’язують з іменем язичеського бога родючості Макош, інші від рою комах, саме від комах пов’язують назву села Макишин Городнянського району.

Не вписується в цей ряд походження назви Баба(з 2016 року – Покровське), є припущення що назва має тюркське походження, і має значення – «пам’ятні баби» яких ставили на половецьких могилах. Місцеві старожили згадують про така звані «баби» біля села.

Географічні назви Менського району є важливим джерелом для історії вивчення рідного краю. Викладені тлумачення назв не є остаточними, маже кожна назва має декілька версій. Менський краєзнавчий музей продовжує пошуки історії походження назв населених пунктів. В наступних публікаціях поговоримо про назви річок та озер.

Фото карта Шуберта кінця 19 ст.

Фото Василя Дуніна-Борковського, з іменем якого пов’язують заснування Бірківки.

Кiлькiсть переглядiв: 2015