Особливості писанки на Менщині
Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя. Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення. В Україні писанки відзначаються поліфункціональністю, виконуючи обрядову, ігрову, декоративну функції. Писанку дарували на знак поваги, любові, з побажаннями добра. Існували окремі правила дарування Великодніх яєць. Літнім людям підносили яйця темних кольорів, адже їхнє життя підходило до кінця; дітям дарували зелені або блакитні; молодим – червоні, адже саме їм продовжувати рід на землі; господарям будинку, куди йшли в гості – жовті,бажаючи доброго врожаю та благополуччя.
Для писанок Менщини характерний чіткий орнамент графічно витонченого малюнка, заповненого червоним та чорним кольорами з білим контуром. Мало значення все: і кольори, і символи малюнка. Розрізняють аграрні крашанки і писанки, на яких зображували насіння, паростки, снопи аж до символічного відображення всього циклу польових робіт. Похоронні, де малювалися знаки багатства, достатку того життя, яку мав отримати покійний, та із символами родючості — спосіб донести до померлих предків те, що рід їх живий і процвітає. Поминальні з космогонічними символами, які показували будову Всесвіту, нагадували про нескінченність і циклічність життя.
Кольори писанки Менщини не випадкові, кожен з них має своє символічне значення. Багатобарвна писанка є символом родинного щастя, миру, благополуччя.
Білий колір — чистота, безгрішне життя. Початок усіх початків: доля, яка формується на небі. Радість і світлий настрій людині дарують жовтий, золотистий і жовтогарячийкольори, які впливають подібно до сонячного світла. Вони означають тепло, надію і врожай. Жовтий — колір сонця, достатку, багатства. Червоний колір таїть у собі безліч значень. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності та небесного вогню. Червоний символізує радість життя, силу природи, добро, для молодят — надію на щасливий шлюб і продовження роду. Зелений колір означає весняне пробудження природи, єдність світу рослин і тварин та надію на хороший урожай. Блакитний символізує повітря, небо, воду і здоров'я. Символ божественності. Коричневий і бурий — земля і її прихована життєва сила. Чорний — колір ночі, потойбіччя, усього невідомого і таємного. Якщо він є фоном на писанці, то проявляє силу інших кольорів, так само, як у житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло, а також символізує нескінченність життя людини.
Це зараз дуже багато штучних фарб,а раніше їх готували з того,що дала природа. Жовта фарба – це відвар із кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, іноді із квіток бузини,ромашки насіння кмину; шафран; куркума; кора молодої дикої яблуні; пагони тополі; слабкий відвар березового листя; корінь кропиви; квітки дикої бузини, молочаю, горицвіту, купавок, звіробою. Синявиходила із відвару товкачиків, гречаної полови, сухих квітів синьої мальви, лушпиння соняшника; сережки тополі; квітки мальви, пролісків; ягоди чорниці та бузини; виноградний сік. Зелену фарбу отримували із ягід чорниці чи дикої бузини (змішували їх з жовтою фарбою), із бруньок осини чи верби, із листя жита, пролісків чи моху, або з квітів темно-брунатної рожі в поєднанні з жовтим барвником, листя конвалії, примули, кропиви, шпинату, петрушки, плюща,зелень жита і пшениці. Червона фарбадобувалась із місцевої кошенілі чи "червеця",тріски сандалу; ягоди черемхи; квітки й насіння звіробою; марена, сік буряка; квітки червоної мальви; міцний відвар червонокачанної капусти або лушпиння червоної цибулі. Чорна фарба з сизим відблиском виходила із кори вільхи або з молодого листя чорноклена. Блідо-рожева: квітки іван-чаю вузьколистого; ягоди брусниці. Коричнева: кора яблуні, дуба, крушини; ялинові шишки; цибулиння; шкаралупа волоського горіха, берези, кінського каштана; чорний чай. Мармурова одержувалась із суміші навару сухого листя з сотовим медом. Нерідко замість неї використовували кольоровий папір чи ситець. Для червоної і синьої фарби часто брали анілінові барвники Для приготування фарби сировину заливають холодною водою, настоюють 5–6 годин, а потім кип'ятять на повільному вогні: кору — 3 години, листя — 40 хвилин, квіти — 30 хвилин. На 100 г сухої сировини — 1 літр води. Відвар проціджують і додають чайну ложку оцту. Фарбувати яйця у природних барвниках можна від 10 хвилин до 14 годин. Соки для фарбування нагрівають у каструлі й підтримують високу температуру, не доводячи до кипіння. Всі рослинні фарби готуйте тільки в емальованому посуді.
Для знебарвлення використовували хлібний, буряковий чи капустяний квас або розчин галуну (квасци). Тому писанки називають ще галунками.
Білі писанки (галунки),що належать до найвишуканіших мистецьких творів нашого народу, трапляються здебільшого на Київщині та Чернігівщині. Після нанесення кольорового орнаменту решту поверхні яйця знебарвлюють міцним капустяним квасом і тоді на сніжно-білому тлі розквітають неперевершеної краси малюнки.
Мало кому відомо які ж саме символи та знаки використовували наші предки. Перший із найдавніших символів- це Знак Сонця
Сонце – джерело світла, символ життя. Це найдавніший і найпоширеніший орнаментальний мотив, форми його графічного зображення необмежені. Сонце зображується іноді як коло, рожа, спіраль; часом воно спокійне, іноді в русі, деколи промінне.
Трикветр— символ родючості, вогню, чоловічої сили.
Хрест символізує створення світу. Вертикальна лінія хреста означає небо, духовність, горизонтальна — землю, її жіноче начало. Хрест — це вічне життя.
Трикутник часто зустрічається на писанках і позначає триєдність світу: неба, землі та води, батька, матері й дитини.
Сигма — символ змії. Зустрічається на кераміці трипільської культури. Означає воду, грім, блискавку. Змія охороняє домашнє вогнище.
Сітка — оберігає від злих духів, відокремлює зло від добра.
Також може бути символом долі. Жовта сіточка — символ сонця і долі, яка будується тут.
Голуб— символ душі. Дубок — символ сили. Крапочки— символ родючості. Сливи— символ любові. Хміль — символ родючості. Будь-якаягідка — символ родючості, матері. Квіточки— символ дівоцтва.
Найпоширеніші орнаменти на писанках Менщини— сонячні знаки, рослинні мотиви і символи нескінченності. Усі квіти схожі на справжні за формою пелюсток і в той же час казкові за забарвленням. Прямі, хвилясті та зигзагоподібні лінії символізують рух. Найпростіші геометричні мотиви, такі як горизонтальна й хвиляста лінії, певно, означали землю і воду. Квадрат, поділений на чотири рівних частини з крапками, був символом засіяного лану, ромб з видовженими сторонами нагадував про вінці зрубу. До архаїчного шару в традиційному українському мистецтві належать і зооморфні образи коня, птахів та інших, що були тотемами давніх людей.
Зображення сосонки - яскраво-зеленої травички, що однією з перших прокидається після зими і плететься, неначе змійка, сповіщаючи про весняне пробудження землі, характерне для писанкарства. І ця деталь з'явилася невипадково: пов'язана вона з культом Небесного Змія, що, як вважали наші предки, запліднював усе живе жіночої статі. Символічний знак Небесного Змія зображали на писанках і рушниках, а на Великдень писанки обкладали сосонкою.
"Дерево Життя" – цей мотив дерева в народній орнаментиці, а в писанковій зокрема, є одним з найпоширеніших елементів на менській землі. У народних віруваннях існував фантастичний зв'язок між людиною і деревом, адже дерево – це диво з див: восени воно помирає, а навесні оживає. Коли навесні з бруньок на верхівці гілки з'являлися три нові пагони, люди сприймали їх як триєдиний символ продовження роду (батько – мати –дитина).
На писанках крім "сосонки" і "Дерева Життя" дуже часто зображають "ружі", "яблуневий цвіт", "виноград", "огірочки" та інші рослинні символи Тваринні мотиви писанок мали подвійне значення: вони покликані надати їхнім власникам найкращих рис звірів, наприклад здоров'я та силу, а також забезпечити довге й плідне життя для тварин. Малювали оленів, баранів, коней, риб і птахів абстрактно і по-різному в одному й тому ж регіоні; інколи писанкарки відтворювали лише символічні елементи зображень тварин: заячі вуха, курячі лапки, вовчі зуби, ведмежі лапи.
Вдалим і улюбленим мотивом писанкової орнаментики наших земляків є ластівка, яка виступає і самостійно (у формі орнаментальної стрічки), і в поєднанні з іншими мотивами. У народному світобаченні ластівка належить до пташок ніжних, милих і корисних, яких гріх убивати, а її гніздо заборонено скидати з-під стріхи. Ластівка є символом весни, урожаю, щастя.
Зображали навіть комах. Наприклад, бджола є символом працьовитості, чистоти душі. Працелюбність бджоли відзначено у приказці: "Працьовитий як бджола". У народному розумінні бджола належить до тих комах, яких не можна вбивати, а якщо вона впала у воду -- її треба врятувати, покласти на сонце, зігріти
Мотив павука – це символ наполегливості, терплячості та художнього промислу. В минулому ця комаха мала визначне культове значення. Віддавна павука вважали корисним, його наділяли позитивними властивостями, поважали й охороняли.
Метелик символізує радісне, безжурне дитинство, а також перехід душі у вічне життя.
Наші часи позначені небувалим зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення. Писанки – це витвір вашої руки і вашої душі. Винагородою за вашу творчу працю, за вашу терпеливість та наполегливість буде прекрасна, барвиста, чарівна українська писанка.
Підготувала співробітник Менського районного
краєзнавчого музею ім. В. Ф. Покотила
Лук’яненко Ірина.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
