Святий Іоанн Шанхайський і Менщина
У листопаді цього року у рамках розвитку та популяризації туризму наші туристи відвідали Гусавку, Локнисте та Горицю. Так під час відвідання Свято-Успенського храму в Гусавці можна було доторкнутися до частки мощей Іоанна Шанхайського. В честь цього святого 24 листопада 2016 року на другому поверсі головного храму була відкрита невеличка церква. Крім частки мощей Іоанна тут можна побачити і частку мощей адмірала Федора Ушакова також причисленого до лику святих. Церква носить ім’я Іоанна Шанхайського. Зі слів настоятеля храму отця Михайла, мощі були передані архієпископом Кирилом Сан-Франциським.
Свято-Успенська церква. Гусавка.
Майбутній святитель Іоанн народився в селі Адамівка Харківської губернії 4 червня 1896 року. При хрещенні отримав ім’я Михайло в честь святого архангела Божого. Його рід Максимовичів (прізвище) був відомий як рід благочестивих священнослужителів. З дитинства Михайло відрізнявся від інших глибокою релігійністю. Батьки його привчили стояти за правду на прикладах тих хто віддав за неї життя. Він збирав ікони, історичні та релігійні книги. Таким чином у нього з'явилася велика бібліотека. Михайло захоплювався читанням про життя святих. Святе та праведне життя Михайла вплинуло навіть на його француженку – гувернантку, католичку, що вона прийняла Православ’я.
Михайло з батьками відвідували Святогірський монастир де монахи жили за афонським статутом. Все це приваблювало Михайла.
В 11 років він поступив в Полтавський кадетський корпус. Після його закінчення Михайло хотів вступити до духовної академії в Києві, але батьки наполягали щоб він навчався в Харківській юридичній школі. Разом з юридичними науками він захоплено читав церковні книги та розумів мудрість в життя святих в порівнянні з університетським курсом.
Вся сім’я Максимовичів була вірною православному царю тому і Михайло не прийняв революційних подій 1917 року, за що на деякий час був ув’язнений.
Під час Громадянської війни Михайло із сім’єю виїхав до Югославії де поступив та закінчив Белградський університет, богословський факультет.
В 1926 році в Мильківському монастирі Михайло Максимович прийняв постриг в монахи митрополитом Антонієм, навіть з іменем в честь його далекого родича
Святителя Іоанна Тобольського. На свято Введення в храм Пресвятої Богородиці 30-річний інок став ієромонахом. В 1928 році отець Іоанн був призначений законовчителем в Битольську семінарію. В семінарії він користувався повагою серед своїх учнів. Коли отець Іоанн проводив молебень з жителями небесного світу. Його називали ангелом Божим в людській подобі. Невдовзі він був направлений єпископом в Китай. В Шанхаї він зайнявся активною діяльністю по релігійній освіті в православних Школах Шанхая.
Багаточисельні дива відбувалися під час молитов владики Іоанна. Він міг вилікувати людину молитвами від тяжкої недуги.
Після евакуації із Китаю владика Іоанн з паствою переїхав на Філіпіни. І на Філіпінах владика через молитви зцілює людські недуги та людські душі. Він прославляв Бога в своїх помислах та в своїх діях.
Але знайшлися люди які не полюбили владику Іоанна зводили наклеп на нього навіть були спроби отруїти його.
На початку 1950-х років владика Іоанн був призначений на Західно-Європейську кафедру з титулом архієпископа Брюссельського та Західно-Європейського. Проживав він в кадетському корпусі в Версалі. Він проводив богослужіння в храмі побудованому в пам’ять царської сім’ї та всіх жертв революції в Брюсселі.
В Парижі він знайшов гарний маєток та зробив з нього свій кафедральний храм, присвячений Всім російським святим. В західній Європі його діяльність мала апостольське значення. Він представив Священному Синоду детальні списки та відомості про життєвий шлях кожного із Західних Святих. Він сприяв розвитку французького та голландської Церков.
Ікона Св. Іоанна Шанхайського
Під час молебні владики Іоанна відбувалося дуже багато див в західній Європі.
На свою останню кафедру на Заході Америки владики прибув осінню 1962 року. Він перебудував православний собор та зміцнив російську общину. Довелося нелегко владиці за океаном. Багато йому приходилося терпеливо мовчати по питанню справедливого звинувачення в фінансових махінаціях. Пізніше владика був виправданий.
В останні роки життя були гоніння на святу людину.
Супроводжуючи чудотворну Курську-Корінну ікону Богоматері в Сіетл владика Іоанн 2 липня 1966 року зупинився в Миколаївському соборі-храмі новомучеників Російських. Після Богослужіння коли він стояв на олтарі йому стало зле. З останніх сил він з чудотворною іконою відвідав духовних дітей, які жили поблизу собору. Прийшовши в кімнату де він відпочивав владика упав. Його посадили в крісло перед чудотворною іконою Божої матері де він і відійшов у вічність.
15 травня 1993 року Архієрейським Собором Російської Православної Церкви за кордоном було прийнято рішення зарахувати до лику святих архієпископа Іоанна Шанхайського та Сан - Франциського.
Під час огляду залишків святителя 14 грудня 1993 р. була знята кришка з домовини і священнослужителі побачили нетлінні мощі владики. Тіло знаходилося в такому положенні що складалося враження ніби владика веде проповідь. При співі канона святителя Андрія Критського проходила обряд помазання всього тіла елеєм. Потім проходило помазання святих мощів миром від ікони Божої Матері Іверської яка на той час мироточила. Одягнули тіло в святковий архирейський одяг білосніжного кольору с срібними галунами та хрестами. Була відслужена заключна заупокійна літія. «Вічна пам’ять» рознеслась по всій вселенній.
У 2018 році Гусавка як і інші сусідні населені пункти включені в туристичні маршрути Менщини. Кожен бажаючий зможе доторкнутися до святих мощей. Більше інформації про поїздки можна дізнатися в Менському інформаційно-туристичному центрі.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
