У музеї є грошові знаки у 1000 гривень

У Менському краєзнавчому музеї ім. В. Ф. Покотила з кінця 2015 року експонуються паперові грошові знаки кінця XIX поч. XX століття. Тут можна оглянути паперові грошові знаки що ходили на території Менського району у 1917 – 1919 роках. Сьогодні хотілося б звернути увагу на одні з найбільш цікавих експонатів це банкноти у 100, 1000 гривень та 250 карбованців 1918 року. Причиною появи нових грошових знаків стали революційні події в Росії лютого 1917 року.

Вже у перших числах березня 1917 р. у Києві створюється Центральна Рада, а пізніше створення Української народної республіки. Першим суттєвим кроком до створення власної грошової системи було прийняття 29 вересня 1917 р. Декларації Генерального секре­таріату України «Про децентралізацію українських фінансів, опо­даткування, створення спеціального бюджету та Національного українського банку». Першопричиною такого кардинального заходу: по-перше, відсут­ність фінансування центральним урядом Росії українських шкіл і видатків на організацію політичного та економічного життя; по-друге, від початку літа 1917 р. припинилося постачання в україн­ські відділення банків грошей з Росії, хоча уряд останньої збільшу­вав їх емісію. І останньою чи не найважливішою причиною було знецінення російських грошей внаслідок війни та збільшення соціальних витрат через де­мократизацію Росії. Згідно з Декларацією Генеральний секретаріат фінансів, очолюваний Xристофором Андрійовичом Барановським(1874 – 1941) та II Універсалу передбачалося, що Україна повинна мати свій спеціальний бюджет поруч із загальнодержавним. Пришвидшило процес формування власної незалежної фінансової системи був прихід у Росії до вла­ди більшовиків, уряд яких одразу виявив своє негативне ставлення до національної державності в Україні. Тому, відразу після прийняття III Універсалу, 7 листопада за старим стилем (20 листопада 1917 р. за новим) Українська Центральна Рада взяла курс на виготовлення власних грошей. Слід зазначити, що така робота вже велася серед різних кіл української громадськості від літа, коли уряд оголосив конкурс на виготовлення різноманітних атрибутів і художники готували ес­кізи майбутніх грошових знаків. Серед авторів проектів українських грошей були такі митці, як Григорій Золотов, Василь Кричевський, Іван Мозалевський, Олександр Красовський, Антон Приходько, Борис Романовський і найбільш відомий у тогочасному творчому середовищі Юрій Нарбут. Було напрацьовано близько 300 різних ескізів паперових грошових знаків що послужили базою для створення національних грошей. Одночасно ліквідовувались Селянський та Дворянського поземельного банку Російської імперії. Генеральним секретарем фінансів і промисловості на той час був відомий економіст професор Михайло Туган-Барановський. За часів імперії грошові знаки можна було обміняти на певну частку золота чи срібла в Державному банку. забезпечення грошових знаків запасами цукру та борошна, що були в розпорядженні уряду Україн­ської Центральної Ради внаслідок державної монополії, яку успад­кувала молода держава від царського уряду. На основі викладених вище міркувань Централь­на Рада 19 грудня 1917 р. за старим стилем прийняла «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». За ним кре­дитові білети УНР випускалися Державним банком у розмірі, суво­ро обмеженому реальними потребами грошового обігу під тимчасо­ве (до утворення золотого фонду) забезпечення майном Республіки (нетрями, лісами, залізницями), її прибутками від монополій після одержання на відповідну суму зобов'язань Державної скарбниці УНР.

Згідно III Універсалу 7 (20) листопада 1917 року Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту - український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було надруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартість у 100 карбованців. Автором дизайну якого був Георгій Нарбут. Український карбованець прирівнювався до Російського рубля як 2 :1.

22 січня 1918 за новим було проголошено Четвертий Універсал, Україна оголошувалась «самостійною, ні від кого не залежною державою». Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1: 2 карбованця. 1 гривня вартістю дорівнювала 8,712 долі золота. Слід зазначити що даний курс був досить умовний. Нові грошові знаки мали досить «солідні» розміри, так 1000 грн. мала розмір 19,6×12,6 сантиметрів.

30 березня 1918 р. було ухвалено Закон «Про випуск на 100 млн. знаків Держскарбниці». Емісія грошових знаків відбулася майже без зволікань, вже 6 квітня купюри номіналом у 25 та 50 крб. було випущено в обіг. Формальне завершення формування структури системи українських грошових знаків відбулося 18 квітня 1918 р., коли Центральною Радою було прийнято Закон «Про надання Міністрові фінансів права випустити розмінних марок». Розмінна монета у вигляді марок-шагів була випущена у обіг 8 липня 1918 р. вже за гетьманату П. Скоропадського номіналом у 10, 20, З0, 40 та 50 шагів. Згідно закону передбачено випуск державних кредитових білетів із номінальною вартістю 2, 5, 10, 20, 100, 500, 1000 гривень. Одночасно було ухвалено рішення про карбування власних монет. Так 20 гривень мали бути золотими, 1 гривня — срібною, а 1, 2, 5, 20, 50 шагів — з іншого металу. Проте ці монети так і не було випущено з економічних і технічних причин. Ескізи банкнот виконали Василь Кричевський та Георгій Нарбут.

З приходом до влади Павла Скоропадського у квітні 1918 року, в Україні запроваджується нова грошова одиниця — карбованець, що поділявсяна 200 шагів.

Після повалення Гетьманату у грудні 1918 року та приходом Директорії на чолі з В. Винниченком повертається стара грошова система основою якої стала гривня. Нова гривня ділилася на 100 шагів.

Крім вище названих грошових знаків на території України і нашого району діяли і так звані «місцеві» валюти що випускали різні міста. Так на території Чернігівської губернії ходили в обігу до шести видів грошових знаків. Навіть «Гуляйпольська республіка» Нестора Махна випускала власні грошові знаки - Махновський рубль де на Українських чи Російських купюрах ставився штамп Нестора Махна.

З встановленням Радянської влади на території нашого району гривня та карбованець поступово зникають з обігу.

Крім грошових знаків гривні та карбованця на виставці в музеї можна оглянути паперові грошові знаки Російської імперії та Тимчасового уряду Росії які були в обігу на території нашого району у 1890 – 1918 рр.

Кiлькiсть переглядiв: 233